Cэзпарксервис / Медиа / Новости / 24.02.2016 "Ми підемо скрізь, де є рейки": цілком реальні перспективи закарпатської вузькоколійки

Медиа

24.02.2016 "Ми підемо скрізь, де є рейки": цілком реальні перспективи закарпатської вузькоколійки

Фахівці Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту ім. академіка Лазаряна розробили, а зараз готові реалізувати масштабний інфраструктурний проект на Закарпатті.

Україна має значний потенціал для туристичного бізнесу. За даними Всесвітньої ради з туризму і подорожей індустрія туризму України за останні п'ять років збільшила кількість зайнятих цією діяльністю майже на 25%, тим самим забезпечуючи робочими місцями майже 2% від загальної кількості робочих місць. А це майже 400 тисяч осіб. Дохід від туристичної індустрії складає близько 20 млрд. грн. Більше того на наступні десять років прогнозується зростання частки ВВП, пов'язаного з індустрією туризму України, на 6,9% і зростання зайнятості в цьому секторі економіки на 2%, в той час, як у країнах Центральної і Західної Європи ці показники становлять лише 5,2% і 0,5% відповідно. Тому, все більшу роль у розвитку індустрії туризму для України буде відігравати розвиток туристичної інфраструктури.

Одним з таких перспективних напрямків може стати розвиток залізничних туристичних маршрутів. Наразі туристські маршрути пронизують практично всю розгалужену залізничну мережу Західної Європи. Девіз операторів, що спеціалізуються на організації турів залізницею: «Ми підемо скрізь, де є рейки!».

Для створення мережі вузькоколійних залізниць Дніпропетровським національним університетом залізничного транспорту імені академіка В.Лазаряна запропоновано комплексний підхід до визначення напрямків вузькоколійних залізниць, що враховує витрати на будівництво нових, відновлення раніше діючих і модернізацію існуючих вузькоколійних залізниць, а також зони проживання населення, курортні зони і попит туристів. Мається на увазі, що в Закарпатті можна розробити декілька напрямків, тематичних «кільцевих» рейкових маршрутів. Наприклад: «духовне кільце», «мінеральне кільце», «термальне кільце», «замкове кільце». Крім того вузькоколійна залізниця сприяє захисту багатої флори і фауни регіону.

Схеми маршрутів складаються з ділянок, які потрібно запроектувати й збудувати, ділянок, які потребують відновлення, та ділянок, які в теперішній час функціонують. У першому випадку всі роботи потрібно починати з нуля (красна), у другому випадку передбачаються відновлювальні роботи нижньої й верхньої будови колії (синя), у третьому випадку необхідно виконати лише ремонтні роботи (зелена). В результаті такого запропонованого підходу був розрахований показник для оцінки маршрутів, що наведені на схемі.

Головними напрямками маршрутів є проектні лінії з виходом на Польщу та Угорщину і дві існуючі лінії (Боржавська, Закарпатська область та Вигодська, Івано-Франківська область).

Громадська організація «Боржавська ініціатива» домоглася включення Боржавської вузькоколійки в Європейський союз історичних залізниць та музеїв транспорту. Головна гілка пролягає вздовж річки Боржава, що й дала назву залізниці. Боржавська залізниця, або як її здавна лагідно називають у народі "Анця Кушницька", яка і нині з’єднує своїми коліями три райони області. І в цьому полягає її перша привабливість.

Так навіщо краю потрібна, здавалося б, архаїчна транспортна система, котру варто не лише зберегти, а й розвинути, відродивши бодай частину знищених шляхів. Адже таким чином вирішується відразу кілька завдань. У першу чергу туристи отримують нестандартну послугу, на яку існує дуже непоганий попит. Якщо все до ладу організувати, можна спокійним, розміреним ходом проїхати через мальовничу місцевість карпатської долини, роблячи тривалі «тематичні» зупинки в селах - бринзи купити, сувенірів, покуштувати вина тощо відповідно і місцевому населенню дохід. А ще насипи вузькоколійок, прокладені вздовж річок, відіграють роль водозахисних дамб.

Реконструкція та будівництво вузькоколійних залізничних маршрутів для поєднання основних культурних та історичних пам’яток і місць оздоровлення та відпочинку, які стосуються економічного розвитку Закарпатського, Львівського та Івано-Франківського регіону, тим більше, що це буде сприяти не тільки залученню інвестицій та туристів, а й взагалі суттєво поліпшить економічну ситуацію в регіоні завдяки створенню великої кількості додаткових робочих місць при реконструкції та будівництві вузькоколійних залізничних маршрутів та прилеглої інфраструктури та завантажить машинобудівні потужності місцевих підприємств (наприклад, Мукачівський верстатобудівний завод та ін.).

Проектно-конструкторським технологічним бюро Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка Лазаряна проаналізована актуальність створення сучасного рухомого складу для забезпечення залізничного туризму у гірських умовах і виявлено, що існуючий парк пасажирських вагонів вузької колії морально та фізично застарів і не може задовільнити не тільки нові туристичні маршрути, а й забезпечити пасажирське сполучення між гірськими містами та селищами. Наявний рухомий склад, розрахований на використання на вузькій залізничній колії вислужив, призначений заводом виробником термін експлуатації, а підвищені експлуатаційні витрати на його утримання роблять його використання економічно недоцільним.

Створення сучасних конструкцій, в першу чергу, пасажирських вагонів для експлуатації на гірських залізницях вузької колії потребує використання не тільки новітніх конструкторських рішень, а й сучасних матеріалів та високоефективного обладнання. Фахівці університету визначились з типорозмірним рядом пасажирських вагонів за їх функціональним призначенням, для того щоб сформований туристичний поїзд міг у повній мірі задовольнити потреби пасажирів при здійсненні туристичних мандрівок. Розроблені також схеми формування поїздів для туристичних перевезень вузької колії (рис. 2). Базовою конструкцією кузова доцільно визначити виходячи з можливостей габариту рухомого складу та габариту наближення споруд, таким чином, щоб досягти максимальних габаритних розмірів, тим самими збільшуючи корисний простір.

Для здійснення туристичних перевезень вже розроблено технічні проекти візків та ескізні проекти пасажирських вагонів (вагон І класу, вагон ІІ класу, технічний вагон, вагон-буфет та вагон-салон) колії 750 мм та двоповерховий вагон колії 1520 мм. (рис. 3-7), а також модельний ряд вантажних вагонів.

Загальний вигляд туристичного поїзду вузької колії

Інтер´єр вагону першого класу

Інтер´єр вагону буфету

До речі, в сусідній з Закарпаттям Угорщині у відмінному стані знаходяться 23 вузькоколійних маршрути протяжністю 400 км. У Польщі Бещадська залізниця протяжністю 35 кілометрів щороку перевозить 40 тисяч туристів, отримуючи $100 тис. чистого прибутку.

В Закарпатській області є всі умови для розвитку внутрішнього та іноземного туризму, які набули популярності. Але на заваді стає транспортна проблема, адже нинішній стан доріг не є задовільним, та не може забезпечити попит туристів на комфортні та якісні поїздки.

І відновлення вузькоколійних залізниць зможе не тільки покращити умови транспортування туристів до санаторно-лікувальних закладів та безлічі туристичних пам’яток, але й дозволить залучити ще більше туристів до Закарпаття.

Запрошуємо громадські організації, територіальні громади, державні та комерційні організації до співпраці в розвитку туризму та економічного розвитку цих регіонів.

Кебал Юрій Вікторович
Завідувач ПКТБ ДНУЗТ,
почесний залізничник

Мямлін Сергій Сергійович

молодший науковий співробітник ПКТБ ДНУЗТ, аспірант